Філіпу Борсосу вдалося зробити по-справжньому успішну кар’єру канадського кінорежисера, пише vancouver-trend. Крім цього, він також активно займався продюсуванням та написанням сценаріїв. Йому чотири рази вручали премію “Genie”. Також він номінувався на Оскар. І в 1980-х його вважали однією з ключових фігур всього канадського кіновиробництва.
Детальніше про Філіпа ми розповімо в нашому матеріалі, з посиланням на imdb.com.
Початок шляху
Наш герой народився у 1953-му в австралійській Тасманії. Його батька знали як відомого скульптора, а мати була медичною сестрою. Коли хлопчику виповнилося 5, він із сім’єю емігрував до Британської Колумбії.
З ранніх років Філіпа цікавило кіновиробництво. Особливо цей інтерес став проявлятися, коли він був учням середньої школи. Тоді за допомогою шістнадцяти міліметрової камери Болекс зайнявся зйомками короткометражних і документальних фільмів.
Закінчивши школу, він став студентом Ванкуверської школи мистецтва.
Раннє кіно
Якщо говорити про ранні роботи Філіпа, то серед них слід виділити короткометражні фільми. Їх головними відмінностями від остплтеих були кінематографічність і темп.
У 1976-тому ним була заснована компанія Меркьюрі Пікчерз. Там знімалися рекламні ролики та спонсоровані фільми.
Гідний режисер
У 1970-х Борсосу вдалося зарекомендувати себе як режисера, на роботи якого варто звернути увагу. Допомогли йому в цьому три короткометражки, зняті ним самим.
Всі вони були удостоєні найвищих нагород Канедіан Фільм Евордс.Кращий фільм
1982-й ознаменувався для Філіпа дебютом як головного режисера в повнометражній кінокартині про “Сірого лиса”. В ній йдеться про Білла Майнера, першого канадського характеру поїздів. Ця драматична кінокартина була удостоєна семи премій Genie Awаrds, а також “Золотого глобуса”.
Протягом багатьох років це кіно вважалося найкращим, знятим будь-коли канадським режисером.
Найскладніший процес зйомок
Цей успіх змінився трилером, в основі сюжету якого стояли серійні вбивці. Після цього Філіп зайнявся зйомками сімейної драми про “Одне чарівне Різдво”.
В 1990-му режисер зіткнувся з проблемами у зйомках його біографічного фільму про Нормана Бетюна. Затримки в зйомочному процесі, невдоволення знімальної групи, маса технічних катастроф і нескінченних суперечок щодо сценарію – все це було невід’ємною частиною створення фільму.
Крім того, процес ускладнювався тим, що зйомки проходили в одному з віддалених китайських районів, а в продюсерському складі були місцеві чиновники. В результаті продюсерами Філіп був виключений із процедури кінцевого монтажу. Тому, фактично, фільм закінчили без його участі.
Але всупереч цьому кінокартина була добре зустрінута критиками, і згодом її удостоїли премією Genіе Awаrds.
Остання кіноробота
Останнім фільмом Філіпа стала картина про “Пригоди жовтого собаки”. Це кіно стало найбільш особистим для режисера. В ньому розповідалося про пригоди хлопчика, який заблукав у лісі разом із своїм псом. Окрім цього, в кіно демонструвалася вся безумовна любов і відданість собаки до свого господаря. Кінострічку випустили в 1995-тому. І тоді ж вона була номінована на Йанг Артіст Евордс, як найкраща сімейна кінокартина.
Раптовий кінець
Що ж до особистого життя Філіпа, слід сказати таке. Він був вдало одружений, і мав двох синів.
Але особистому щастю завадила страшна хвороба. В 1994-тому нашому герою було діагностовано захворювання у вигляді гострого мієлобластного лейкозу.
Помер режисер 2-го лютого 1995-го. На момент смерті йому було лише сорок один рік.
