Історія, архітектура та сучасність легендарного театру Orpheum у Ванкувері

Orpheum – дивовижна концертна зала, що розташована у Ванкувері. Спочатку, у 1927 році, за проєктом американського архітектора Б. Маркуса Прітеки Orpheum був призначений для водевільних вистав. Однак з початку 1930-х років приміщення стало використовуватися переважно як кінотеатр. Після громадської кампанії в 1974 році, яка захистила будівлю від великих комерційних змін, міська влада Ванкувера привласнила Orpheum. Після ремонту в період з 1975 по 1977 роки театр відкрили як сучасний театрально-концертний комплекс, де вміщалося понад 2600 глядачів. А нині Orpheum є основною сценою Ванкуверського симфонічного оркестру і з 1979 року навіть має статус національної історичної пам’ятки. Далі на vancouver-trend.

Початки діяльності театру Orpheum

Сучасний театр Orpheum став четвертим у Ванкувері з такою назвою. Його збудували у 1927 році на Гранвіль-стріт за проєктом архітектора Б. Маркуса Прітеки з Сіетла, який спеціалізувався на театральних будівлях на західному узбережжі США та Канади. Спорудження кінотеатру не відбулося й без участі архітектора Фредеріка Дж. Пітерса. Саме будівництво на 3000 місць коштувало 1,25 млн доларів і фінансувалося ванкуверським бізнесменом Джозефом Лангером. Пізніше кінотеатр став частиною мережі з 17 канадських театральних закладів з такою ж назвою, штаб-квартира яких була в Чикаго.

Відкриття театру відбулося 6 листопада 1927 року, а офіційне – наступного дня. Варто зазначити й те, що протягом довгого часу сцену Orpheum використовували як місце для водевілів, де виступали брати Маркс і Руді Вале. Однак цей період завершився з початком Великої депресії. З банкрутством чиказької компанії й зміною смаків публіки, будівлю придбала мережа Famous Players, перетворивши її на престижний кінотеатр. Його ще називають «палац кіно». Окрім кінопоказів, тут інколи ставили спектаклі й організовували концерти. Серед артистів, які виступали в Orpheum у період з 1930-х до 1970-х років, були Маріан Андерсон, Артур Рубінштейн, Луї Армстронг і Френк Сінатра. 

Боротьба за збереження Orpheum

Завдяки успішній діяльності директора й промоутера Айвена Акери, Orpheum здобув культовий статус серед ванкуверців. Однак будівля поступово занепадала, тож у 1973 році Famous Players оголосила про плани переробити її в мультиплекс. Така новина викликала масові протести, що призвели до кампанії за викуп і перетворення театру на концертний зал. Лідером цієї ініціативи став Ванкуверський комітет з мистецтв, який заручився підтримкою тодішнього мера Арта Філіпса. Мерії вдалося залучити додаткові кошти з федеральних і провінційних фондів, а також приватні пожертви. Саме тому в березні 1974 року будівлю викупили за 3,9 млн доларів. Ремонт і реконструкція тривали з 1975 по 1977 роки, тому за весь цей час набігла немаленька сума коштів: було витрачено близько 3,2 млн доларів. Реконструкційні роботи проводила архітектурна компанія Thompson, Berwick, Pratt & Partners.

Повторне відкриття Orpheum як концертної зали відбулося 2 квітня 1977 року. В урочистостях взяв участь Ванкуверський симфонічний оркестр, після чого його учасники стали виступати в театрі на постійній основі. У першому концерті також заспівала артистка Морін Форестер. Після цього у кінотеатрі відбулося ще кілька реконструкцій: у 1983 та 1995 роках, а також на початку 21 століття через будівництво житлового комплексу поряд та у зв’язку з підготовкою до зимової Олімпіади 2010 року.

Архітектура та обладнання

Orpheum у Ванкувері є класичним прикладом театру і «палацу кіно» 1920-х років, де великий глядацький зал, просторе фоє і розкішне оздоблення створюють особливу атмосферу. Мистецький осередок має характерні риси архітектурних проєктів Маркуса Прітеки: стеля глядацького залу у вигляді вбудованого купола, глибокий консольний балкон з оптимальним кутом підйому рядів сидінь для кращого огляду, оркестрова яма і мезонін. Архітектура Прітеки вирізняється розкішшю завдяки гіпсовому оздобленню залізобетонних конструкцій. Стиль будівлі поєднує кілька архітектурних напрямів. Своди головного вестибюля, теракотова нижня частина вхідного навісу й травертинове облицювання стін і колон нагадують італійську архітектуру, декорації включають герби у британському стилі, люстри виконані з богемського кришталю, а органні ширми відображають мавританський вплив. У розписах стелі поєднуються екзотичні мотиви та барокові драпірування. Центральний купол завдовжки 36,5 м підтримується сталевими балковими фермами, що дозволяє обійтися без додаткових підпірок. Ряди арок, що ведуть до сцени, виконані з кленового дерева та створюють відчуття цілісності простору.

Екстер’єр кінотеатру виконаний у неокласичному стилі, який характерний симетрією фасаду, обробленого цеглою та теракотою. Особливістю є декоративні пілони, великі аркові вікна й елегантна балюстрада, що прикрашає верхню частину даху. Важливим елементом є також оформлення фасаду – тут можна побачити навіси над входами та вертикальну неонову вивіску, розташовану зі сторони Гранвіль-стріт. Такий стильний вигляд додає будівлі вишуканості та підкреслює її історичну значущість.

Перетворення театру на концертний зал

Під час перетворення Orpheum з кінотеатру на концертний зал було проведено значні роботи з поліпшення акустики. Це було високо оцінено Джеральдом Джарвіцом, концертмейстером Ванкуверського симфонічного оркестру, який відзначив «теплий, багатий європейський звук», що сильно контрастує з «холодним» звучанням більшості північноамериканських концертних залів. Спочатку, з 1928 року, центральний овальний купол зали був покритий звукопоглинальною плиткою, що було характерно для кінотеатрів того часу. Однак під час реставрації в 1970-х роках плитку замінили, а купол прикрасили розписом, який став однією з головних архітектурних родзинок театру. А розпис, виконаний Тоні Гейнсбергеном, відтворює образ Орфея, оточеного натовпом, який зачаровано слухає його музику.

У Orpheum також зберігається орган компанії Wurlitzer, який спочатку використовувався для супроводу німого кіно. Після реставрації орган став частиною концертів органної музики та окремих оркестрових виступів. Крім того, в театрі знаходить Стена слави Британської Колумбії, а поряд – Алея слави, що увічнює видатних діячів розважальної індустрії цієї провінції.

Цікаві факти про культурний осередок

  1. У 2009 році у рамках підготовки до Зимової Олімпіади 2010 року навколо Orpheum було покращено міську інфраструктуру, включаючи оновлення освітлення та благоустрій прилеглих вулиць.
  2. У театрі регулярно проходять міжнародні музичні фестивалі, як-от Vancouver Jazz Festival, що ще більше зміцнює його статус як світового культурного центру.
  3. У 2018 році було проведено чергову модернізацію сцени та звукових систем, завдяки чому вдалося залучити акторів, які зіграли найсучасніші концертні постановки.
  4. Окрім класичних концертів, Orpheum став місцем проведення кінопереглядів, лекцій та благодійних заходів, розширюючи свою роль у житті громади.
  5. Будівля театру неодноразово з’являлася у фільмах і серіалах, зокрема у популярному шоу «Секретні матеріали», що зробило її впізнаваною далеко за межами Канади.

Comments

...