У Ванкувері не одразу з’явилася опера. У місті поступово сформувався власний стиль – не європейський і не класичний у традиційному сенсі, а ближчий до ванкуверської культури та особливостей життя. І все ж опера тут прижилася. Не так помпезно, як у Мілані чи Нью-Йорку, зате з душею, відкритістю й цікавою історією. Усе починалося з аматорських вистав, організованих іммігрантськими спільнотами. Невеликі дійства, хорова музика, сцени в школах і театрах… А вже у 1958 році у Ванкувері створили повноцінну професійну оперну компанію. З того часу все змінилося. Далі на vancouver-trend.
Сьогодні тут можна почути й «Мадам Батерфляй», і сучасні камерні твори, і навіть традиційну кантонську оперу.
Опера у Ванкувері до 1950 років
До середини 20 століття у Ванкувері не було великої оперної сцени. Але це не означає, що тут не звучала опера. Нею можна було насолодитися в хорі, в окремих аріях чи на аматорських сценах. Першими, хто продемонстрував цей прекрасний музично-драматичний жанр ванкуверцям були іммігранти з Європи. Саме вони заклали в містян любов до класичної музики. Тож у той час оперне мистецтво розвивалося завдяки спільнотам. Люди збиралися в залах при церквах, у громадських центрах, у маленьких театрах. Там ставили уривки з опер або робили цілі концерти без великих декорацій, але з ентузіазмом. А в церковних хорах для багатьох вокалістів взагалі почали викладати.
Важливу роль також відігравали музичні товариства. Деякі з них, як-от Vancouver Bach Choir (заснований 1930 року), організовували виступи й підтримували музикантів. Хоч їхній репертуар здебільшого складався з хорової музики, вони долучалися й до оперних ініціатив, особливо в частині виконання вокальних сцен. А ще були приватні студії, де викладали спів. Учні там вчилися не тільки техніці, а й знайомилися з оперним репертуаром – Вагнером, Верді, Пуччіні.
Перші оперні вистави у Ванкувері відбувалися на сценах, на яких уже давно просували театральне мистецтво або ж хореографічне. Наприклад, в Orpheum Theatre, збудованому ще в 1927 році, іноді давали оперні дійства в рамках гастролей або місцевих проєктів. Але це швидше був виняток. До справжнього прориву було ще кілька десятиліть. Та саме ці «перші спроби» стали підґрунтям для майбутньої професійної сцени. І вони доводять: історія опери у Ванкувері – це про велику працю, безліч талантів та перепон на шляху.
Народження Vancouver Opera
У 1958 році у Ванкувері з’явилася Vancouver Opera, перша професійна оперна компанія в Британській Колумбії. Відтоді майбутнє оперної культури помітно змінилося. Якщо раніше це були поодинокі аматорські виступи, то потім – повноцінні вистави, великі сцени, професійні вокалісти й пильна увага преси.
Перші роки для новоствореної трупи були сповнені викликів. Але й ентузіазму вистачало, адже приходило багато глядачів. Критики писали рецензії. Спільноти підтримували фінансово та морально. Вже на початку шістдесятих у репертуарі з’явилися класичні твори: звучала як італійська опера, так і проєкти сучасних західних композиторів. Кожна прем’єра була подією, а виконавці ставали місцевими зірками.
У 1959 році побудували ще Queen Elizabeth Theatre. Це простора й сучасна сцена, де могли втілюватися масштабні проєкти з оркестром, декораціями та повноцінною оперною постановкою. З того моменту Vancouver Opera поступово перетворилася на визнану культурну силу міста. У 1980-1990 роках у театрі набрали ще більшого розмаху: у місті почали виступати міжнародні солісти, оркестр компанії став професійною структурою, а сам репертуар урізноманітнили як ніколи. І так, що до пандемії на основні вистави Vancouver Opera щороку приходило близько 49 тисяч глядачів. А в сезоні 2023-24 компанія встановила новий рекорд: понад 30 тисяч осіб відвідали вистави у Queen Elizabeth Theatre, ще приблизно 33 тисячі – стали учасниками безплатних подій та освітніх програм.
City Opera та альтернативні формати
Ще у 2006 році у Ванкувері зʼявилася City Opera Vancouver – професійна компанія камерної опери, учасники якої вирішили кардинально змінити підхід до цього жанру мистецтва. Інститут створила група однодумців на чолі з художнім керівником Чарльзом Барбером. Ідея була проста: зробити оперу менш формальною, сучасною та ближчою до глядача.
Однією з найвідоміших ініціатив стала серія Opera Pubs – вечірки у форматі «опера і келих вина» у барі Fabrique St‑George. Це безплатні події раз на місяць, де вокалісти виконують арії та ансамблі у камерній атмосфері. Загалом під супровід жартівливої ведучої можна слухати оперу без дрес-коду і формальностей.
Крім того, в City Opera Vancouver постійно експериментують: вони створюють нові камерні опери, засновані на сучасних темах і локальних історіях. Наприклад, в опері Chinatown розповідається про досвід китайських іммігрантів у Ванкувері, а Pauline й Missing написані на теми канадського культурного досвіду. Крім постановок, компанія активно співпрацює з місцевими митцями, організаціями та спільнотами. Наприклад, у проєктах Missing і Chinatown команда проводила громадські воркшопи, зустрічалася з мешканцями Downtown Eastside, залучала режисерів та артистів і створювала тексти в діалозі з реальним досвідом людей.
Етнічні традиції та спільноти
Уже зрозуміло, що оперна культура у Ванкувері – це не лише про класичні арії на великій сцені. Це ще й багатоголосся міста, у якому зберігаються та розповсюджуються найрізноманітніші культурні традиції. Одну з найпомітніших ролей тут відіграє Vancouver Cantonese Opera – організація, що працює з 2000 року. Її мета: зберігати й популяризувати кантонську оперу серед канадської публіки. І йдеться не лише про традиційні вистави. У репертуарі компанії є й експериментальні постановки, в яких поєднують класику з сучасною музикою, мультимедіа й історіями з місцевого життя. Наприклад, The Prop Master’s Dream – опера, в якій торкаються теми китайсько-індіанських взаємин у Ванкувері, стала подією фестивалю Heart of the City і зібрала схвальні відгуки критиків.
Кантонська сцена має глибоке коріння. Ще у 20 столітті в місцевому Chinatown існували музичні товариства, які організовували вистави для громади. Вони репетирували у спеціальних приміщеннях, збирали кошти на костюми й навіть будували власні невеликі сцени. Саме ці ініціативи стали підґрунтям для розвитку професійної китайської опери у Ванкувері. Та не лише китайська громада розвивала вокальне мистецтво в місті. Тут виступають також японські, перські, українські та інші етнічні колективи. Їх можна побачити на мультикультурних фестивалях, у громадських центрах або під час спільних подій із класичними театрами. Наприклад, українські хори виконують народні пісні у професійному аранжуванні, а перські вокалісти презентують старовинні перські композиції у супроводі автентичних інструментів. А ще в цьому різноманітті є одна особлива людина, яку знають багато ванкуверців. Чоловік, якого часто називають просто Opera Man. Зазвичай він співає на вулицях Granville Island, або просто в центрі міста виконує оперні арії. У нього немає афіш чи сценічного костюма, але він володіє голосом, який миттєво притягує перехожих. Для когось він дивак, а для інших – символ живої музики Ванкувера.
