Ванкувер – це один із найбільших мегаполісів Канади, пише vancouver-trend. В цьому місті мешкає величезна кількість людей. Ми говоримо, як про місцеве населення, так і про численних приїжджих. Адже громадяни різних країн світу приїжджають до Ванкувера, щоб працювати, а також реалізовувати свій професійний потенціал. Тому ванкуверська інфраструктура є досить великою та різноманітною. Це необхідно для того, щоб задовольнити потреби кожного мешканця в лікуванні, пересуванні, роботі, житлі й, звичайно, відпочинку.
Щодо останнього варто сказати, що Ванкувер має безліч місць, які призначені для відпочинку та вільного проведення часу. Це парки та сквери, театри, музеї, галереї, виставки, ресторани, кафе, спортивні комплекси, розважальні центри, ігрові зали та, звичайно ж, нічні клуби. Причому відвідування нічних клубів у Ванкувері популярне не лише серед молоді, а й серед людей старшого віку.
Кожен із ванкуверських нічних клубів має унікальну історію свого створення. І це робить кожен заклад ще цікавішим. Однак у нашому матеріалі, з посиланням на vancouverisawesome.com, ми хочемо згадати про один нічний клуб Ванкувера, який вже не діє. Але його історія є дуже цікавою.
Отже, ми говоримо про клуб “Кейв”.
Відкриття
Наша розповідь слід почати з того, що “Кейв Саппер Клаб” була західно-канадською мережею нічних клубів.
Відкриття першого клубу відбулося у 1935-тому. А через два роки у Ванкувері з’явився ще один клуб цієї мережі, який перетворився на воістину легендарний заклад. Він зміг пережити чотири десятиліття та приймати найкращих зірок естради.
Незвичайне оформлення
Ванкуверський клуб “Кейв” було прикрашено за допомогою сталактитів. Їх матеріалом була мішковина та гіпс. А стіни клубу мали вигляд печери.
Перший час у цьому вечірньому клубі виступав навіть оркестр. А ось спиртні напої тоді пролітали до закладу під великим секретом. Адже за тогочасним законодавством алкоголь у розважальних закладах було заборонено.
Значна перевага
В 1950-х існування “Кейв” досягло справжнього апогею. Цей заклад став першим ванкуверським нічним клубом, який у 1954-тому отримав ліцензію на те, щоб продавати спиртні напої. Це дозволило клубу здобути величезну популярність.
Важливе питання
Багатьма виконавцями розглядався цей ванкуверський заклад як одне з найбільш підходящих місць для того, щоб виступити.
Цікаво, що поступово публіка згаданого клубу стала настільки вимогливою, що далеко не кожен виконавець міг їй догодити. Тому запрошені артисти ретельно готувалися до своїх виступів у цьому закладі. І серед них була думка, що якщо концертну програму добре прийняли у ванкуверському “Кейві”, тоді вона точно з успіхом пройде й на великій сцені.
Крім цього, “Кейв” нерідко балував своїх відвідувачів стриптизом.
Там переважно виступали найяскравіші представники цього специфічного жанру.
Варто зазначити, що в “Кейві” в основному виступали лише білошкірі артисти. Ну, а виконавці з більш “екзотичною” зовнішністю виступали в клубах східного регіону. Але так тривало до середини 50-х. А потім наявність таких расових відмінностей стали заперечувати відомі люди. Зокрема, йдеться про легендарну Жозефіну Бейкер, яка виступала в “Кейв” у 1955-тому.
Згодом саме вона очолила рух, який засуджував расову дискримінацію у нічних клубах.
Численні виконавці
Справедливо зазначити, що виконавці, які прикрашали сцену нічного клубу “Кейв”, склали просто неймовірну кількість.
Зокрема, йдеться про Оскара Петерсона, Дюка Еллінгтона, Джима Рівза, Дайану Росс, Еллу Фіцджеральд та багатьох інших.
Закриття
“Кейв” продовжував бути одним із найпопулярніших клубів Ванкувера до 1981-го. А після цього він зачинився.
Цікаво, що все незвичайне внутрішнє оздоблення заклад було продано. Зокрема, кожен із штучних сталактитів було продано за двадцять доларів.
Фото: vancouverisawesome.com, montecristomagazine.com
