Ванкувер належить до числа тих канадських міст, які сміливо можна назвати справжніми мегаполісами, пише vancouver-trend. Величезна кількість осіб, які мешкають там, палітра їх інтересів та потреб стають тими орієнтирами, які є головними для таких міст.
Щодо темпу ванкуверського життя слід сказати, що він буквально вражає своєю швидкістю. Здається, що так було завжди, й у Ванкувері намагалися робити все для того, щоб основні сфери життєдіяльності міста успішно розвивалися.
Культура є основним напрямом життя Ванкувера. Ну, а театр, звичайно ж, є її невід’ємною частиною.
Історія ванкуверського театру вражає наявністю унікальних та неймовірно цікавих фактів. Тому, щоб всіх їх описати, напевно, не вистачить і однієї повноцінної книги.
Ми не беремося за створення такої масштабної праці, а лише хочемо розповісти про один із епізодів театрального життя Ванкувера.
Отже, йдеться про ранній етап Асоціації малих театрів. Ця організація є ключовою у розвитку та вдосконаленні ванкуверського театрального мистецтва. І саме про неї читач може дізнатися із нашого матеріалу, з посиланням на openlibrary.ubc.
З чого все починалося
Створити у Ванкувері невелику театральну організацію одного разу вирішили двоє талановитих чоловіків. Йдеться про Чарльза Фергюсона і Сема Велівуда. Перший був художником, а другий – бухгалтером.
Вони обидва були учасниками Вагабонд Клубу – неформальної організації, до якої входили любителі мистецтва. Якщо трохи докладніше розповісти про Вагабонд Клуб, варто зазначити, що ця організація була створена бізнесменами, які були шанувальниками поезії, романів і мистецтва. Щосуботи вони проводили зустрічі клубу.
Окрім цього, щороку члени Вагабонд Клубу організовували вистави за однією з п’єс, автором якої був один із них. Нерідко п’єси демонструвалися в Барсі Холлі.
Справжня мрія
Однак справжньою мрією Фергюсона та Велівуда був невеликий театральний рух, який міг би об’єднати всіх театралів Європи, Канади та Америки.
Так розпочалася Асоціація малих театрів.
Справедливо зазначити, що в основі її створення та розвитку був міжнародний досвід.
Так, за словами Велівуда та Фергюсона, їх надихали європейські художні театри. Крім цього, під час створення Асоціації вони також не забували про комерційну ідеологію.
Ну, а основна мета дітища Велівуда з Фергюсоном полягала в інноваціях та експериментах із драматичною постановкою.
Розподіл обов’язків
З усього сказаного, можна дійти невтішного висновку в тому, що ідея Веливуда і Фергюсона полягала в створенні маленького аматорського театру, який мав би схожі риси з європейськими та американськими театрами. Натхнені цим, вони вирішили розпочати реалізацію своїх задумів. Але найбільший інтерес чоловіків полягав у тому, щоб направити інновації у потрібне русло. Щоб у результаті ванкуверський театр став набагато кращим і сучаснішим.
Щоб робота йшла швидше, вони вирішили розподілити обов’язки. Зокрема, Фергюсону було довірено декорації, а Велівуду – освітлення.
Економія
За допомогою універсальності та недорогих конструкцій творцям Асоціації малих театрів вдалося заощадити бюджет.
За спогадами Фергюсона, влітку 1921-го вони взялися за будівництво масштабної моделі конструкції, яка могла б сприяти зміні декорацій та антуражу для різних п’єс. При цьому дуже важливо було дотримуватись економії. Тому що створення театральної трупи за відсутності коштів, має на увазі суворе дотримання ощадливості.
Важливо зазначити таке. Незважаючи на те, що Фергюсона та Велівуда знав багато хто, адже вони входили до Вагабонд Клубу, останній не спонсорував їх новий проєкт.
Публічні збори
Коли Фергюсоном і Велівудом була чітко усвідомлена їхня впевненість, вони вирішили розповісти про свої ідеї іншим однодумцям.
І тоді чоловіки почали проводити щось на кшталтпублічних зборів, на які були запрошені усі охочі. Однак серед звичайних місцевих жителів Ванкувера, які приходили на згадані збори, зустрічалися і більш відомі імена. Ми маємо на увазі акторів, режисерів, майстрів зі світла та костюмів, яким також було небайдуже театральне життя Ванкувера.
Завдання
Справедливо зазначити, що в ході одних із зборів присутні вирішили чітко визначити завдання, які покладаються на театральну трупу Асоціації.
Так, вони були представлені:
- сприянням вивченню драми;
- організацією висококласних п’єс, написаних канадськими та іноземними драматургами;
- заохоченням та забезпеченням умов для того, щоб ставити п’єси канадських драматургів;
- розвитком мистецтва сценічного костюму та театрального мистецтва.
Фінансування
Однак, поряд з визначенням завдань трупи та обговоренням основних питань, перед творцями Асоціації малих театрів постало ще одне питання. Воно стосувалося занепокоєння щодо фінансів.
Асоціацією було прийнято рішення про збирання коштів шляхом проведення щорічного збору серед її членів. Такий варіант був цілком звичайною практикою, якою користувалися інші громадські театри.
Важлива стаття
Окрім цього, Асоціація малих театрів Ванкувера почала активно звертатися до місцевого населення, щоб воно звернуло увагу на нову організацію. Адже це могло забезпечити постановки Асоціації глядачів.
Велівудом було особисто написано статтю для ванкуверських газет, у якій описувалося рух Асоціації. Також там містився заклик про завчасну купівлю передплат на вистави.
Крім цього, зі статті Велівуда читачі могли дізнатися про подібні організації, які знаходяться в інших містах світу. І звісно, автор намагався переконати мешканців Ванкувера в значущості Асоціації для театрального життя міста.
Велівуд акцентував на тому, що багато європейських театрів починалися як аматорські організації. Але це не завадило їм згодом стати по-справжньому професійними.
Демократичність діяльності
Говорячи про Асоціацію малих театрів Ванкувера, варто окремо звернути увагу на наявність демократичного характеру у її діяльності. Зокрема, для участі в постановках залучалися звичайнісінькі жителі Ванкувера, в яких вдавалося виявити задатки здібних акторів та актрис.
Так, серед учасників вистав Асоціації можна було зустріти теслярів, художників, музикантів, кравців, швейцарів, бізнесменів.
За допомогою такого підходу творці Асоціації хотіли досягти створення драми Шекспірівських часів, коли суспільство мало живу силу. А вона, у свою чергу, є “голосом” соціальних тенденцій часу, бажань та теорій, які можуть перетворитися на реальність завтрашнього дня.
Прихід успіху
Пізніше настав справжній розвиток Асоціації. Її творці намагалися докладати максимум зусиль до того, щоб їхня організація виходила на нові рівні, і з кожним днем ставала все кращою. Вони щиро вірили в свою справу й були її справжніми фанатами. Тому їх не лякала необхідність плідно працювати. Пошук приміщення, фінансування, залучення глядачів, написання якісного матеріалу, робота з акторами – все це та багато іншого являло собою щоденні завдання Асоціації малих театрів Ванкувера.
Однак це не завадило їй згодом досягти колосального успіху й надійно закріпитися на театральній сцені дивовижного міста Ванкувер.
Фото: depositphotos
