Ванкувер можна назвати містом мистецтв, пише vancouver-trend. Адже така увага культурі та всьому, що з нею пов’язано, напевно, не приділяється в жодному іншому місті Канади. Численні театри, музеї, галереї – все це не перестає дивувати відвідувачів.
Однак серед усього культурного різноманіття Ванкувера, мабуть, дещо більше вирізняється театральне мистецтво. Саме воно приваблює тисячі глядачів, і спонукає ходити до театрів. Палітра жанрів та напрямів театрального мистецтва дозволяє кожному знайти те, що до вподоби саме йому. Адже, погодьтеся, поціновувачу мюзиклу набагато приємніше насолоджуватися яскравою та легкою оперетою, ніж вникати в сценарій серйозної п’єси, сповненої філософського сенсу.
Для розвитку театрального мистецтва у Ванкувері робиться дуже багато. По-перше, воно є доступним для населення. Йдеться про те, що кожен, хто по-справжньому цікавиться театральною майстерністю, може відвідувати відповідні курси, студії та майстер-класи. Це, в свою чергу, сприяє виявленню серед населення нових талантів, які згодом можуть бути залучені до театрального світу. По-друге, в місті діють навчальні заклади, що готують театральних професіоналів. Ну, й по-третє, всі ванкуверські театри активно стежать за своїм репертуаром, впроваджуючи в нього новинки та сучасні постановки.
В нашому матеріалі, з посиланням на artsclub.com, ми хочемо розповісти про компанію, яка відіграла ключову роль у розвитку театрального життя Ванкувера. Йдеться про Клуб мистецтв. Він є ванкуверською професійною театральною компанією, яку заснували в 1958-му. Вона є найбільшою міською некомерційною театральною компанією, постановки якої можна побачити в шестисот п’ятдесяти театрах.
Діяльність Клубу охоплюється новими канадськими творами, комедіями, мюзиклами, драмами та ревю. Основна мета компанії у тому, щоб розвивати місцеві таланти.
Поряд із театральними виставами, компанія займається організацією освітніх програм та спеціальних заходів.
У нашому матеріалі, з посиланням на ми розповімо про історію цього Клубу.
Початок історії
Ванкуверський Клуб мистецтв заснували в 1958-му. Спочатку він був приватним клубом, де проводили час художники, музиканти та актори.
Січень 1964-го ознаменувався тим, що Івонном Фіркінсом клуб був перейменований на Клуб мистецтв. Також на той час відбулося відкриття нового театру. Його місцем розташування стала переобладнана євангельська зала в центральній частині Ванкувера. Перша постановка була представлена ”Запалами неба”.
Коли в 1972-му керівництво компанією було передано Білл Міллерду, вона щорічно організовувала чотири постановки. А їхній річний бюджет становив сто п’ятдесят тисяч доларів. Щодо аудиторії, то щороку вистави відвідували двадцять дев’ять тисяч глядачів.
Вихід на новий рівень
Справедливо зазначити, що згодом рівень Клубу мистецтв став досить високим. Це дозволило йому конкурувати з ще однією великою та успішною ванкуверською трупою. Йдеться про Ванкувер Плейхаус. Її створила Рада Канади.
Проте Клубу мистецтв вдавалося програмувати нові та досить серйозні п’єси. Зокрема, ми говоримо про “Кріпс”, яку написав Девід Фрімен, “Он зе джоб”, автором якої був Девід Феннаріо. Також клуб активно показував п’єси, написані Мішелем Тремблеєм та навіть Шекспіром.
Крім цього, закріплення ідентичності Ванкуверського Клубу мистецтв відбулося завдяки показу старих, але всіма улюблених п’єс про “Паризьке життя” і “Жаке Бреле”.
Ключове місце
Справедливо наголосити, що театру на Сеймур-стріт вдалося стати ключовим місцем для багатьох ванкуверських акторів. Зокрема, йдеться про Брюса Грінвуда, Уїнстона Рекерта, Брента Карвера і т.ін.
Крім цього, даний театр був місцем проведення прем’єр найновіших постановок, написаних драматургами Миколою Кавендішем, Моррісом Паничем, Шерманом Снукалом, Енн Мортіфі та Джоном Лазарусом.
Розширення
Після семирічного періоду з моменту, коли Міллердом розпочато його кар’єру в Клубі, компанія змогла розширюватися. Це призвело до того, що до Клубу були включені вистави на Ґранвіль Айленд Стейдж. Також невдовзі Клуб почав показувати постановки і Ревю Стейдж.
Значні зміни
1990-ті ознаменувалися серйозними змінами для Клубу.
Так, у 1991-му театр на Сеймур-стріт закрили, й замість нього там почалося створення Ванкуверського міжнародного кіноцентру.
В 1997-му Ревю Стейдж почала орендувати Ванкуверська театрально-спортивна ліга, в 2013-му там знову створили сцену Клубу.
1998-мий запам’ятався Клубу тим, що він почав керувати театром Стенлі, який колись був кінотеатром. Завдяки цьому він став основним майданчиком Клубу, де відбувався показ великих мюзиклів.
Зокрема, ми говоримо про “Знедолених”, “Мері Поппінс”, “Красуню і Чудовисько”, а також “Біллі Елліот”.
Питання доходів
Новий театр коштував Клубу дев’ять мільйонів доларів. Це в кілька разів більше за річний операційний бюджет організації на той час. Але протягом першого сезону дохід Стенлі значно зріс. І це допомогло Клубу мистецтв отримати в кілька разів більше, на відміну від конкурента – Ванкувер Плейхаус.
Після цього прибуток Ванкуверського Клубу мистецтв зміг перевищити вісім мільйонів доларів.
У 2015-му Клубом було закрито Ревю Стейдж, а програми було перенесено на новий майданчик. Нею стала сцена Голдкорпу. Вона розташована на території Театрального центру ВМО.
Останній є загальним простором з Бард він зе Біч. Він наділений чотирма великими репетиційними студіями, вбиральнями, офісами та ультрасучасним театральним простором.
У 2016-тому, за допомогою активної роботи Міллерда, Клуб щорічно зміг виробляти вісімнадцять постановок. А сума річного бюджету становила понад шістнадцять мільйонів доларів.
20-го лютого 2017-го Міллердом було оголошено про те, що він завершує свою кар’єру в Клубі. І вже 28-го червня 2017-го Клуб був очолений Ешлі Коркоран.
Вплив керівництва
Як ми вже сказали, першим мистецьким керівником Ванкуверського Клубу мистецтв був Івонн Фіркінс. Після нього цю посаду обійняв Білл Міллерд. Ну, а в 2018-му Клуб очолила Ешлі Коркоран.
Однак ми хотіли б детальніше зупинитися на тому, як діяльність Міллерда вплинула на розвиток Клубу.
Отже, Біллом Міллердом Клуб був очолений у 1972-му. Й саме йому вдалося найдовше пробути на посаді керівника.
За період його роботи в Клубі спектр діяльності даної компанії був значно розширений. Зокрема, йдеться про включення цілорічних програм, а також регіональних та національних турів.
Крім цього, саме під керівництвом Міллерда відбувалося будівництво сцен Ґранвіль Айленд, Ревю, а також повторне відкриття театру Стенлі разом із Театральним центром ВМО.
Поки Міллерд перебував на посаді керівника Клуб поставив понад шістсот п’єс, які відносились до різноманітних стилів та жанрів. Причому близько ста їх було поставлено особисто Міллердом.
Справедливо зазначити, що Білл Міллерд також очолює Канадську національну театральну школу. Він був удостоєний театральної премії Річардсона. Також Білл входить до числа членів Канадського Ордену.
Варто сказати, що він є доктором наук Ванкуверського університету та має безліч місцевих нагород.
Фото: depositphotos
