Joe Fortes Seafood & Chop House ★9.1

Устричний салун даунтауна, який тримається на льоду, латуні й роялі

Більшість ванкуверських ресторанів обирають один настрій. Joe Fortes Seafood & Chop House тримає кілька водночас: підковоподібний устричний бар, що працює цілий день, рояль у барі ввечері й сад на даху двома поверхами вище, де вечір і закінчується. Можна зайти на один келих — і лишитися на цілий вечір, переходячи із зали в залу.

Історія / Концепція

Заклад відкрився 1985 року — рівно через сто років після того, як людина з вивіски зійшла на берег. Серафим «Джо» Фортес народився 1863-го в Порт-оф-Спейн на Тринідаді, у родині вихідця з Барбадосу — тому барбадоські дослідники досі вважають його уродженцем Бріджтауна. Він відплив із Ліверпуля навколо мису Горн на судні Robert Kerr і дістався затоки Беррард у вересні 1885 року. Він працював барменом у молодому місті, навчив плавати ціле покоління на Інгліш-Бей, а 1900-го став першим офіційним рятувальником Ванкувера; йому приписують щонайменше двадцять дев’ятьох витягнутих із води. Власний формат заклад описує як seafood grill у сан-франциському дусі. Шеф-кухар Раян Ґрін виріс усередині цієї ж кухні: су-шеф, виконавчий су-шеф, потім шеф.

Кухня · Що замовити

Спершу устриці: станція, де їх відкривають, — найгучніший аргумент цього дому, а робота за підковоподібним баром — половина вистави. Заголовне замовлення — Joe’s Seafood Tower on Ice, вежа в кілька ярусів. Далі варто спитати Fresh Sheet: щоденний список класично приготованої риби й молюсків, де чергуються арктичний голець, палтус, великі гребінці, новошотландський лобстер і сніговий краб. Дві давні позиції, які варто знати: Grilled Wild Salmon — дикий лосось на кедровій дошці — і новоанглійський клем-чаудер. З м’ясного боку товсті стейки й відбивні тут аж ніяк не додаток, а винна карта переходить за три сотні найменувань.

Простір

Тут понад десяток різних місць, де можна сісти, і вибір між ними — половина вечора. Головну залу тримають високий підковоподібний устричний бар і глибокі диван-будки, зроблені для довгих вечер; із мезоніну видно й залу, і музику. Wine Room зі стінами червоного дерева бере приватні столи, а бістро-бар — територія тих, хто зайшов після роботи. Над усім цим сад на даху: жива зелена стіна, вуличний камін, другий підковоподібний бар — він заповнюється першого ж теплого вечора року.

Питання та відповіді

Чи потрібна бронь? На вечерю та на сад на даху влітку — так; у барі лишають місця для тих, хто прийшов без броні.

Чи є жива музика? Так — увечері в барі грає рояль, і його чути навіть із мезоніну.

А якщо я не їм морепродуктів? Це ще й chop house: стейки та відбивні тримають другу половину меню.

Чи добре тут вечеряти на самоті? Місце біля підковоподібного устричного бару — один із найкращих сольних ритуалів даунтауна.

Чи є happy hour? Так, раннього вечора — свіжовідкриті устриці та міні-роли з креветкою й лобстером.

Графік роботи